ВІН ТОЙ, ХТО БАЧИВ ВІЙНУ ЗСЕРЕДИНИ
22 червня – День скорботи
і вшанування пам’яті жертв війни та день народження Еріха Марії Ремарка – письменника, якого одночасно ненавиділа і
обожнювала вся Німеччина. Він той, хто бачив війну зсередини. Чиї книги
спалювали нацисти. Хто зазнав краху ілюзій та пережив тяжкі роки еміграції...
Еріх Марія Ремарк — людина, яка попри
всі випробування не втратила жаги до життя та здатності до щирого кохання і
справжньої дружби.
Радимо
прочитати його книги:
"Час жити і час помирати"
1944-й.
Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту
додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи
батьків, Ернст зустрічає Елізабет… У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що
вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і
велике кохання, у якого немає майбутнього… Коли весь світ руйнується, коли
хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться — жити...
"Люби ближнього твого"
Важкий подих війни змушує їх тікати з
нацистської Німеччини. Вони більше не мають ні батьківщини, ні минулого, ні
майбутнього. Є тільки «тут» і «зараз». Але, блукаючи передвоєнною Європою,
попри острах, голод, злидні вони все ж таки знаходять у собі сили залишатися
людьми та не боятися кохати… Люби ближнього твого — сказав Христос. Люби
ближнього — повторив Ремарк. Навіть коли навколо суцільна темрява. Особливо
тоді.
"Тіні в
раю"
Багатьом
біженцям Америка здавалася землею обітованою, де немає ні війни, ні злиднів.
Але де взяти сили, щоб почати життя наново? Вигнанцям, спустошеним тугою за
власним минулим, ніде немає місця…
Коментарі
Дописати коментар